Історія кохання (Бумбокс)

		
Am(V)
Ілюзію прожитих віків,
G(III)
Поетами написаних історій.
F
В маленькім місті крізь полон дощів
E
Навік зустрілись дві крилаті долі.
Словами не можливо розказать,
Як ті серця замріяно кохали.
в таке не міг повірить навіть Бог.
Вони ж під небом високо літали.  

Таких історій дуже мало на землі,
Вони кохали дуже сильно й до нестями.
м дуже заздрили всі очі злі
Та не зломать любові, яка жила віками.
Дивився в  очі він, тонув,
Для не вж він був просто ідеалом 
Ніхто б тоді ніколи не збагнув,
Що може все завершитись провалом.

Чи може Бог дивився не туди.
Чи може замалий для них став світ.
Не зміг він врятувати від біди
Той ніжний і закоханий політ.
Чому трапляться таке ніхто не зна. 
І виникло багато запитань.
 він досі пристрасно коха,
Вона ж, чомусь, не хоче цих кохань.

Навіщо все це? Як це зупинити? 
Нема причин. х не було, повір. 
Коли проходить день і наступа вечір 
Він наче вітер вилітав на двір.
І дивиться у гору й тихо плаче,
Шука на небі дві ясних зорі.
Одна десь над Полтавою літа,
А інша світиться у нього у дворі.

Він падав на коліна і блага,
Щоб доля повернула ту любов.
До крику, до жалю і до нестями
Він хоче обійняти  знов.
Сюжет простий: щоночі він блага
Усе вернути і почати знов.
І хай наступить день і знов зася
х спільний день, де починаться любов
	

Видео для песни "Історія кохання":