Уся пiсня: Cm F G G7 кімната пуста, в бетоні заплющені очі Вона не співа пісень, хоча пише х щоночі У вазонах лише роса, мріють в полум'я зорі Вона марить у снах, долоні ніколи не холодні Боже, яка ти божевільна Вільна, вільна, вільна вона Вона пише мені листи, вона пише листи до моря Та конверти завжди порожні Листоноші нема вдома Я не можу й відповісти, вона пише на невідомій мові Та я серцем відчуваю в тих словах до болю знайоме Боже, яка ти божевільна Вільна, вільна, вільна вона Мені шкода очей, вона пише лише на дотик Але зна значно більше, знаю лиш одне квітка - котик Мені шкода долонь, вона мастить х у чорнило, Та я за не спокійний, вона ма чарівне сонячне мило Боже, яка ти божевільна Вільна, вільна, вільна вона Боже, яка ти божевільна Вільна, вільна, вільна вона