C Спо... Споглядаю таку картину: Am Кремезний дядько, напруживши спину, F Бреше з екрану про всякі штуки G Використову дані науки Він дуже хотів би, щоб ми йому вірили щиро Щоб ми не сумнівались, що він тре нам правдиво Щоб ми вдячно сприймали всілякі прогнози І не помічали, що в нього заучені пози Ось він ніби між іншим так щиро сміться Він такий симпатяга, йому так здаться І то нічого, що в кульмінаці супер-пупер промови Він як завжди не знаходить потрібного слова Але ми його бачим, ми його розумімо Ми йому співчувамо, а співчувати ми вмім Йому по-свому важко, він нещасна людина Він мусить боротися за громадянина Він так і працю і все ніби нормально, Але якось вночі він просинаться в спальні І не може заснути, бо брехня ріже очі А в дитинстві він на скрипку ходив "мжду прочім" Приспів: C Якби всі люди взяли гітари би Am І заграли, і заспівали би F Під баяни і під цимбали би G Почуття сво повідкривали би Може зразу було би диво би Більше серце ніколи б нило би Може сонце всім засвітило би Всіх обігріло би С ----... О-йо-йо-йо-йой... А ось інший дядько, він теж ніби нормальний, Він сидить в телеекрані цілодобово буквально, В нього правильна постава і довірливі очі, Понад усе у всьому світі він нам сподобатися хоче. Він нам втираться в довіру, хоче стати нашим другом, А потім раптом нас ляка прихованим недугом. Але він звісно ж нас вряту, він за наші купюри Нам продасть супертаблетки або супермікстури. І то не біда, що ми не ведемось, все-одно знайдуться бабульки, Які віддадуть останні гроші за фуфлові пігулки. А між іншим це була цілком нормальна дитина, Він ходив в музичну школу на піаніно. Приспів. А хтось скаже : "А де ж мораль?" А нема моралі! Бо неважливо чи ти в кедах, чи маш модні сандалі Чи ти на посаді у банку, чи ти простий у школі вчитель Кожен хоче життя сво без сорому прожити Для цього треба пригадати, яка ти золота була дитина І у собі відшукати оту маленьку людину. Але це все якось дуже складно, якщо простіше сказати То в житті найкраще просто ніколи не брехати. (Ага...) Приспів.