Незнайомий брат (Немо)

		Em              C        G       D
Зову місяць блука, зоряним небом,
Знову чую крізь сон тихі кроки тво,
Я не зню тебе, я не знаю про тебе,
І для чого приходиш, з далеких тих днів!

Так багато у світі хотів я спитати,
та напевно як завжди, не вистачить слів
Скільки повзати нам а не літати,
Та для чого приходиш з далеких тих днів!

	Ти мені пробач я колись народився в свой крайні
	Ти мені пробач я живу ніби вдома але я емігрант
	Ти мені пробач за забуті пісні і сльозу на калині
	Ти мені пробач незнйомий мій брат!

Ніби все у нас  більше навіть не треба, 
Сине небо і жовте колосся ланів
а насправді ми просто блукаем від себе
ти про це нагадав нам з далеких тих днів!

	Припев

Стогнали гори ридали ікони 
спадали зорі комусь на погони
Червоне небо червоне поле 
Такого не треба більше не треба! 

І на вікі віків повсяк час і нині 
будуть дивитись на нас тво очі сині 
Березові хрести і земля у руні 
І останні слова Слава Украні!

	Припев   > 2 раза