Люди, як кораблi (Скрябин)

		
Gm          Cm          F
Я не твій брат, ти не сестра моя,
                     Gm
Ніколи не розказуй мені-хто
І в чому я винен на нашій землі,
Люди,як короблі.
Кожен пливе, поки хвиля несе
І поки глибока вода.
Глибока і темна до самого дна.
До самого, самого дна.

На глибині, зустрічаються всі,
Так ніби в морі місця нема,
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла.
Хтось недоплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води,
Постати героями то війни.
Дуже стати хотіли вони. 

Припев:
 Dm          Gm             Cm
А до берега тихо хвилі несуть 
          F              Dm
Поранені душі живих короблів.
               Gm           Cm
А від берега знов у море ідуть
                  F            Gm
Ті, хто віру і правду знати хотів.

Наш океан, зна більше ніж ми,
Секрети всі у нього на дні,
А ми ходим зверху - великі й малі
Люди, як кораблі.
Гордо пливем, і не вірить ніхто,
Що ним зацікавилося зло.
І серед вітрів
Ми не чум щурів,
Які прогризають нам дно

Припев
	

Видео для песни "Люди, як кораблi":