5
Am(V)
Ілюзію прожитих віків,G
(III)
Поетами написаних історій.F
В маленькім місті крізь полон дощівE
Навік зустрілись дві крилаті долі.
Словами не можливо розказать,
Як ті серця замріяно кохали.
в таке не міг повірить навіть Бог.
Вони ж під небом високо літали.
Таких історій дуже мало на землі,
Вони кохали дуже сильно й до нестями.
м дуже заздрили всі очі злі
Та не зломать любові, яка жила віками.
Дивився в очі він, тонув,
Для не вж він був просто ідеалом
Ніхто б тоді ніколи не збагнув,
Що може все завершитись провалом.
Чи може Бог дивився не туди.
Чи може замалий для них став світ.
Не зміг він врятувати від біди
Той ніжний і закоханий політ.
Чому трапляться таке ніхто не зна.
І виникло багато запитань.
він досі пристрасно коха,
Вона ж, чомусь, не хоче цих кохань.
Навіщо все це? Як це зупинити?
Нема причин. х не було, повір.
Коли проходить день і наступа вечір
Він наче вітер вилітав на двір.
І дивиться у гору й тихо плаче,
Шука на небі дві ясних зорі.
Одна десь над Полтавою літа,
А інша світиться у нього у дворі.
Він падав на коліна і блага,
Щоб доля повернула ту любов.
До крику, до жалю і до нестями
Він хоче обійняти знов.
Сюжет простий: щоночі він блага
Усе вернути і почати знов.
І хай наступить день і знов зася
х спільний день, де починаться любов
Видео для песни «Історія кохання»:
Описание аккордов к песне (Генератор аккордов)
- F ↓
- E ↓