Не кажучи нікому Тартак Аккорды, тексты песен, видео.

Коли війна вриваться у двері,

Не захистять слова й печатки на папері.

Потрібно йти, потрібно брати зброю

І право на життя відстояти в горнилі бою...

Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.

І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.

Знову за спинами визволителів

Прийшли нові карателі та мучителі...

То що ж робити - сидіти склавши руки,

Спокійно дивитися на вбивства та муки?

Чи, взявши благословення в рідно мами,

Почати боротьбу - з новими ворогами?

Поплач за мною мамо, коли я загину.

За свою землю, за Украну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.

Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
І мама молиться - "Хай поживе ще трошки"
Вже так давно не бачить сина свого
І ще хоч раз побачити його живого...

Ти знаш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я - то хто? Зайве питання...
Для нас це не проста війна - це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу...
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія - на повстанців...

Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Украну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.

Пройдуть роки, земля заготь рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани...
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в свой землі в могилах невідомих...

Поволі наші сили тануть, і всі ми знамо,
Що в цій війні з чужими поки що програмо...
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на свой землі.
Ніхто не зна, хто я, ніхто не зна, де я...
Тіла загинуть - житиме ідея...
А наші душі тут - в рідних просторах -
Волинських лісах, Карпатських горах...

Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Украну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.